Вітчизняна рибна галузь стає самодостатньою

У лютому 2017 року Україна розпочинає роботу над Фондом підтримки рибного господарства. Його аналоги успішно функціонують у більшості європейських країн, а проблема відсутності подібного Фонду в Україні та необхідність його створення піднімалася до обговорення експертами, підприємцями та громадськими організаціями рибної галузі впродовж останніх 7-ми років.

Ініціатором початку роботи над створенням Фонду виступили Держрибагентство України та профільна громадськість. Для юридичного аналізу кращих європейських моделей програм фінансування рибного господарства, а також розробки необхідного для Фонду законодавчого поля відомство звернулося до експертів Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні», що фінансується Європейським Союзом. 14.02.2017 у залі Міністерства аграрної політики України відбулося Перше обговорення Концепції Фонду з експертами галузі.

«Фонд має забезпечити цільове використання коштів, отриманих з галузі на її ж розвиток: на програми зариблення, меліорації, охорону водних біоресурсів. Окремим напрямом має бути підтримка рибних фермерів», – повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. Він додав, що Фонд має акумулювати отримані кошти та за прозорою для суспільства процедурою розподіляти їх далі за відповідними напрямами. Звіти про діяльність Фонду та витрачені кошти мають регулярно оновлюватися та бути відкритими в режимі он-лайн.

«В 2016 році тільки за порушення правил рибальства рибному господарству було нараховано 35 млн грн. збитків, накладено 3,8 млн грн. штрафів. Крім того є надходження від компенсації за промисловий вилов, днопоглиблювальні роботи. За чинним законодавством, стягнуті кошти направляються до бюджету і часто ідуть на програми абсолютно не пов’язані з рибним господарством. Натомість галузь не має коштів на програми зариблення, меліорації. Ми ж пропонуємо модель, яка дозволить ефективно перерозподіляти кошти на потреби галузі, підтримувати сталі запаси риби у наших водоймах та продовольчу безпеку в країні», – додав Ярема Ковалів.

Залучений експерт Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні» Єгор Лучинкін повідомив, що практика існування спеціальних Фондів, кошти з яких направляються на програми розвитку рибного господарства широко використовується в Європі. Зокрема, існує Європейський фонд морського та рибного господарства із загальним бюджетом у 8,6 мільярдів євро. Кошти з нього перерозподіляються на локальні програми країн-членів ЄС. Так, наприклад, на програму фінансування рибальства Словенії у 2016-20 рр. було виділено 32,6 млн євро, що спрямовані на розвиток рибного фермерства, підвищення конкурентоспроможності та рівня професійних знань в секторі та розвиток риболовецьких громад завдяки диверсифікації професійної діяльності.

Поряд з Європейським фондом морського та рибного господарства в ЄС також існують локальні фонди, наприклад, Латвійський фонд рибного господарства успішно функціонує з 1992 року. «Фонд наповнюється за рахунок доходів від компенсації за промисловий лов, реалізації конфіскованих знарядь лову та незаконно добутої риби; плату за оренду водойм та плата за ліцензію на лов, пожертвувань фізичних та юридичних осіб, а також коштів, які нерезиденти вкладають в міжнародні проекти рибного господарства і проекти розвитку рибного господарства в Латвії», – розказав пан Лучинкін.

14.02.2017 відбулося перше обговорення Концепції Фонду підтримки рибного господарства та стартувала робота над відповідним законопроектом. У ньому взяли участь експерт Офісу підтримки реформ, керівник Громадської спілки «Перша рибна біржа» Ганна Шишман, голова Громадської спілки «Асоціація рибопромислових підприємств України» Анастасія Богонос, Голова ВГО «Асоціація рибалок України» Олександр Чистяков, Голова асоціації «Укррибспілка» Наталя Павленко, Генеральний директор асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» Дмитро Загуменний та Експерти Офісу підтримки реформ Костянтин Дем’яненко, Єгор Лучинкін та Сергій Черниш.

Очікується, що законопроект буде розроблено експертами Офісу підтримки реформ до кінця березня 2017 року, після чого буде передано у Держрибагентство та винесено на розгляд Верховної Ради.

Вітчизняна рибна галузь не повинна стояти з простягнутою рукою під Кабміном або Верховною Радою, вона має бути самодостатньою! – Асоціація рибалок України
Протягом останніх семи років Асоціація рибалок України говорить при першій-ліпшій можливості про необхідність створення Державного рибного Фонду. Це позволить зробити вітчизняну рибну галузь самодостатньою, а її фінансування незалежним від депутатів та чиновників, які розподіляють державний бюджет.
Одним з найважливіших завдань на сьогодні, є створення Державного Спеціального (Рибного) Фонду. Який буде наповнюватися за рахунок штрафів виписаних порушникам, відсотки від компенсацій за завдану ними шкоду, а так само від сум оплати промисловиками за ресурс. Це дозволить рибної галузі не бути дотаційною. З цього Фонду буде виплачуватися преміальні органам рибоохорони, здійснюватися селекція, зариблення водойм, підтримка профільної науки.
– Щоб почати відроджувати рибну галузь та переформовувати органи рибінспекції, для цього зовсім не потрібно стояти з простягнутою рукою, випрошуючи кошти з держбюджету. Залишайте у Спеціальному Державному Фонді 25% від нарахованих браконьєрам штрафів, а так само частину від компенсацій за завдану ними шкоду, тоді рибінспектор стане отримувати гідну зарплату, з’явиться бензин для рейдів і потужні двигуни для човнів. А найголовніше рибінспектор почне цінувати свою роботу і перестане дивитися в бік пропонованого браконьєрами мішка риби. Протягом семи років рибальська громадськість пропонує саме цей шлях. Нарешті її у владних кабінетах почули – каже глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – Керівництво Держрибагентства доводить необхідність створення Спеціального Державного, так би мовити, «рибного» Фонду, який буде наповнюватися за рахунок відсотків від штрафів. Але Міністерство фінансів їх доводи поки не сприймає … Для виконання цього завдання, напевно необхідно, більш широке обговорення і громадське лобіювання цього питання. Тому вважаю правильним, що Держрибагентство до розробки Законопроекту запросило експертів Офісу підтримки реформ. Сподіваюся, що разом з європейськими колегами зможемо пробити “тугі” чиновницькі кабінети.